- дискредитувати
- —————————————————————————————дискредитува́тидієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
дискредитувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Підривати довір я до кого , чого небудь, применшувати чийсь авторитет, значення … Український тлумачний словник
Немыря, Григорий Михайлович — Григорий Михайлович Немыря укр. Григорій Михайлович Немиря … Википедия
дискредитований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до дискредитувати … Український тлумачний словник
дискредитування — я, с. Дія за знач. дискредитувати … Український тлумачний словник
дискредитуватися — у/ється, недок. Пас. до дискредитувати … Український тлумачний словник
інсинуація — ї, ж., книжн. Злісна вигадка, щоб дискредитувати, знеславити кого небудь; наклеп … Український тлумачний словник